ФІ́НІШ, у, ч.1. Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість.На самому фініші динамівці вдалось випередити Ніну на 0,3 б... смотреть
КІНЕ́ЦЬ (останній момент чогось, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний з цим моментом; завершення, закінчення чогось); РОЗВ'Я́ЗКА, ЕПІЛО́Г кн... смотреть
-у, ч. 1) Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість. 2) Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях. 3) Певна ві... смотреть
-у, ч. 1》 Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість.2》 Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях.3》 Певна ві... смотреть
фініш; ч. (англ., від лат., межа, рубіж) 1. Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість. 2. Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях. 3. Певна відстань перед кінцевим пунктом спортивного змагання.... смотреть
фі́ніш[ф’ін'іш]-шу, ор. -шеим, м. (ў) -ш'і, р. мн. -ш'іў
[finisz]ч.finisz, meta спорт.
【阳】 运动 终点Прийти першим до фінішу 首先到达终点, 第一个到达终点
імен. чол. родуспорт.финиш
фі́ніш (англ. finish, від лат. finis – межа, рубіж) 1. Заключна частина спортивних змагань на швидкість та витривалість. 2. Кінцевий пункт дистанції в змаганнях.... смотреть
Кінець, край, див. фінал
спорт.finish
Фі́ніш, -шу (англ.)
-у m finisz прийти до фінішу першим być pierwszym na mecie
див. кінець
{фі́ніш} -шу, ор. -шеим, м. (ў) -ші, р. мн. -шіў.
д! КІНЕЦЬ; д-о ФІНІШУВАТИ, приходити до фінішу.
фі́ніш іменник чоловічого роду
Закончыць
lat. finishфиниш
Finish
Finish
Finish
спорт. финиш
закончыць
закончыць
фініш, -у
ფინიში
Финиш